Про стратегії інвестування

Інвестиції

 

Усі існуючі сьогодні стратегії інвестування можна поділити на дві групи – пасивні та активні.

Обидва види стратегій цілком успішно застосовуються на практиці і дають змогу інвесторам досягати своєї мети – отримання доходу. Існує маса прикладів ефективного використання пасивних і активних стратегій інвестування.

 

Пасивна стратегія інвестування

За пасивної стратегії інвестування ви передаєте свої кошти в управління різним інвестиційним компаніям (ПІФи, КУА тощо), які зі свого боку самостійно складають для вас інвестиційний портфель, яким самі й управляють. Від вас потрібні тільки гроші, всю іншу роботу зроблять ваші довірені особи.

Пасивне інвестування вважається безпечнішим на підставі твердження про те, що управитель у принципі не може перевершити фінансовий ринок з плином часу, при цьому його дії завжди є розумними і раціональними.

Активна стратегія інвестування

Прихильники теорії активного управління спростовують теорію про ефективність ринків і стверджують, що вигоду в неефективності ринку можна знайти через пошук недооцінених ринкових активів. А саму неефективність ринків якраз провокують нераціональні дії інвесторів, які за визначенням не можуть бути завжди раціональними і розумними.

Власне кажучи, певну гарантію успіху інвестор може отримати тільки в тому разі, якщо він використовує під час ведення діяльності певну стратегію, правил і принципів якої неухильно дотримується. Саме така тактика дає змогу зменшити ризик впливу поведінкових чинників на торговельну діяльність і, загалом, робить роботу менш ризикованою. Але все ж таки не можна сказати, що стратегія, нехай навіть ефективна і підтверджена десятиліттями успішного використання, працюватиме в конкретний момент часу і в рамках певної економічної ситуації. Саме цим і продиктована потреба інвесторів у побудові власних стратегій на базі наявних і успішно випробуваних методів торгівлі.

Стратегії активного інвестування

Серед стратегій активного інвестування найпопулярнішими такі варіанти:

  • купівля за мінімальною/низькою ціною – продаж за вищою/максимальною;
  • пошук активів, що мають занижену ціну з явною перспективою її подальшого зростання, з метою їх придбання та подальшого продажу.

Перший варіант стратегії активного інвестування передбачає отримання прибутку з різниці вартості активів (по суті – спекуляції). Купівля в цьому випадку здійснюється на “ведмежому” – падаючому ринку, а продаж – на “бичачому”, коли купівельний попит максимально великий, а укладення прибуткової угоди – не складає труднощів. Зрозуміло, при такій торгівлі ризики будуть досить високі, особливо при появі контртренда, на якому інвестор може зазнати серйозних втрат. Але, загалом, її ефективність досить велика, і саме цим шляхом йде більшість активних інвесторів.

Пошук недооцінених активів – ще одна популярна стратегія активного інвестування, заснована на аналізі даних ринку. Саме тому цей варіант стратегії найчастіше застосовують досвідчені фінансові аналітики, здатні адекватно оцінити вартість активів. Ризики тут будуть дещо нижчими, але сам аналітичний процес потребуватиме значних витрат часу, що не завжди доступно інвесторам, для яких біржова або валютна торгівля не є основним видом діяльності. І, зрозуміло, основним принципом цієї інвестиційної стратегії є терпіння, яким володіє далеко не кожен інвестор-початківець.

Тож, обираючи для себе активні стратегії інвестування, варто бути готовим до того, що вкладені капітали принесуть дохід далеко не відразу, і робити вкладення з довгостроковою перспективою або без розрахунку на швидкий успіх.

Facebook коментарі
Поділитися з друзями
ГО ЦПФЗ
Додати коментар