Велика частина шахрайських проектів під виглядом форексу, бінарних опціонів та інших розрекламованих сервісів підштовхує інвесторів до ризикованих та спекулятивних інвестицій. Організатори таких проектів обіцяють своїм жертвам високі прибутки на миттєвих коливаннях цін.
Робота трейдера – це небезпечна робота: він змушений постійно стежити за ринком, працювати з кредитним плечем і сильно ризикувати. Якщо трейдер не знає матчастину, але працює з легальним брокером, він може втратити лише частину грошей. Але, якщо він зіткнеться з шахраями то гарантовано втратить усі гроші.
Коли пересічний потерпілий стрімко втрачає гроші та виходить з гри, він інколи звертається до правоохоронних органів. Але, на жаль вони приймають рішення не на його користь. Бо вважають, що раз трейдер підписав договір оферти, у якому його ознайомили з можливими ризиками то втрата грошей-на його совісті.
Потім потерпілий дізнається про чарджбек, який часто допомагає повернути гроші.
Що таке чарджбек? Це процедура, за якою можна оскаржити банківську транзакцію по карті, якщо отримувач коштів (мерчант) виявився недобросовісним.
- Для цього трейдер невдаха повинен звернутися в свій банк з письмовою заявою на повернення платежу — чарджбек.Ця процедура дуже бюрократична, треба правильно сформулювати свої вимоги та надати банку докази недобросовісності форекс-брокера чи іншого учасника транзакції в потрібній формі.
- Але навіть якщо надати усі докази, автоматично гроші не повернуть. Банк-емітент зобов’язаний вивчити ситуацію та зв’язатися з банком одержувача грошей (еквайером), а той -з продавцем (мерчантом). Якщо останній доведе банку-екваєру свою сумлінність, той відмовить в чарджбеку. Тільки якщо доказів не буде надано (банк еквайер не відповість на претензію) або надані докази не переконають банк, трейдер отримає назад свої гроші.
- В обох наведених випадках сторони можуть оскаржити таке рішення в арбітражі платіжної системи.
Але це все в теорії. На практиці все виглядає дуже драматично.
Скарги громадян на численні порушення прав клієнта банку в ході подачі заяв на чарджбек – важкий і проблемний напрямок нашої роботи. Особливо це стосується чарджбек-процесів щодо повернення коштів з різного роду псевдо-інвестиційних проектів. Брокерів форексу, бінарних опціонів, хайпів, пірамід, тощо.
Співробітники ряду банків-емітентів карток Visa та Mastercard, таких як: Приватбанк, ОТП банк, Альфабанк, Райфайзен банк Аваль, Ощадбанк, Укрсиббанк, часто нехтують Правилами міжнародних платіжних систем. Вони або відкрито саботують ініціювання чарджбек- процесів, або недбало ведуть претензійну роботу, пов’язану з цією категорією спірних транзакцій (найбільше скарг на Приватбанк).
Деякі громадяни скаржились на підробку документів та надання недостовірної інформації з боку співробітників претензійного відділу АТ КБ Приватбанк. Перелічені дії співробітників банку часто унеможливлюють повернення коштів, гарантоване правилами міжнародних платіжних систем.
- Максимальний термін для опротестування транзакції 540 днів, про що йдеться в офіційних документах платіжних систем Visa/MasterCard.
- Кожен банк, який працює з картами Visa/MasterCard, приймає правила міжнародної платіжної системи, а тому ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ прийняти заяву клієнта. Процедура опротестування транзакції є невід’ємне право кожного власника картки міжнародної платіжної системи.
- Багато українських банків працюють за даними Правилами, і у них це не викликає проблем.
- Якщо Ви зіткнулися з проблемами в процесі чарджбек зв’яжіться з нами за телефоном:
